http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/31130 2026-04-09T20:00:05Z 2026-04-09T20:00:05Z Прохорченко, Андрій Володимирович Харченко, Дмитро Романович Кравченко, Михайло Анатолійович Киман, Андрій Миколайович Prokhorchenko, A. Kharchenko, D. Kravchenko, M. Kyman, A. http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/31407 2026-03-27T15:35:00Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Дослідження правил пріоритетності при розподілі пропускної спроможності залізничної інфраструктури Authors: Прохорченко, Андрій Володимирович; Харченко, Дмитро Романович; Кравченко, Михайло Анатолійович; Киман, Андрій Миколайович; Prokhorchenko, A.; Kharchenko, D.; Kravchenko, M.; Kyman, A. Abstract: UA: Метою дослідження є формування вимог до механізму пропускної спроможності для АТ «Укрзалізниця» шляхом використання та адаптації критеріїв пріоритетності, які використовуються при розподілі пропускної спроможності в умовах відкритої конкуренції за залізничну інфраструктуру у країнах ЄС. Методика. Дослідження виконано на основі аналізу чинного нормативно-правового забезпечення країн ЄС. Результати. За результатами дослідження нормативно-правового забезпечення в Україні виявлено відсутність вимог щодо порядку розподілу пропускної спроможності та узгодження ниток графіка руху у випадку наявності конфлікту між перевізниками. Аналіз законодавства ЄС показав, що одним із критеріїв пріоритетності є показник пріоритету К, який використовується під час узгодження рівнозначних заявок від перевізників. Моделювання розподілу пропускної спроможності з використанням пріоритету К виявило відсутність повної нейтральності до всіх перевізників та потребує подальшого удосконалення. У розглянутому прикладі перевізник B, який має меншу довжину нитки (556 км), але значно більшу кількість діб курсування (182 доби), отримав перевагу за критерієм пріоритетності у 3,6 разів порівняно з перевізником A з довшою ниткою (616 км), але меншою тривалістю роботи (46 діб). Отримані результати свідчать про ключову роль інтенсивності використання інфраструктури у визначенні пріоритету доступу. Наукова новизна. Вперше змодельовані ситуації конфлікту між двома залізничними перевізниками які є антагоністами на перевантаженої дільниці з використанням критерію пріоритету К, відповідно до регламенту ЄС 2024/1679 [15] в умовах функціонування залізничної системи України. Практична значимість. Результати досліджень дозволяють сформувати вимоги до національного механізму розподілу пропускної спроможності залізничної інфраструктури та здатні забезпечувати поетапний розподіл пропускної спроможності із застосуванням регламентованих критеріїв пріоритетності та прийняття недискримінаційних рішень. Висновки. За результатами проведеного дослідження сформульовані ключові вимоги до механізму розподілу пропускної спроможності, який буде впроваджений на мережі залізниць України. За допомогою проведеного сценарного аналізу виявлено, що критерій пріоритету 𝐾 є високочутливим до тривалості використання нитки графіка руху і не забезпечує повну нейтральність для кожного перевізника під час узгодження ниток графіка руху. В умовах функціонування залізничного транспорту Україні та впровадження механізму розподілу пропускної спроможності, показник К потребує подальшої роботи з його удосконалення.; EN: The aim of the study is to develop requirements for the capacity allocation mechanism for JSC Ukrzaliznytsia by using and adapting the priority criteria used in the allocation of capacity in conditions of open competition for railway infrastructure in EU countries. Methodology. The study was conducted based on an analysis of the current regulatory framework in EU countries. Results. The study of the regulatory framework in Ukraine revealed the absence of requirements for the procedure for allocating capacity and coordinating timetables in the event of a conflict between carriers. An analysis of EU legislation showed that one of the priority criteria is the priority indicator K, which is used when coordinating equivalent applications from carriers. Modelling the allocation of capacity using priority K revealed a lack of complete neutrality towards all carriers and the need for further improvement. In the example considered, carrier B, which has a shorter route length (556 km) but a significantly higher number of days of operation (182 days), received an advantage of more than 72,000 km·days over carrier A, which has a longer route (616 km) but a shorter duration of operation (46 days). The results obtained indicate the key role of infrastructure utilisation intensity in determining access priority. Scientific novelty. The scientific novelty of the work lies in the fact that it is the first to model situations of conflict between two railway carriers that are antagonists on an overloaded section using the priority indicator K in the conditions of the Ukrainian railway system. Practical significance. The practical significance of the research results lies in the fact that they allow the formation of requirements for the national mechanism for the distribution of railway infrastructure capacity and are capable of ensuring the phased distribution of capacity using regulated priority criteria and non-discriminatory decision-making. Conclusions. Based on the results of the study, key requirements for the capacity allocation mechanism to be implemented on the Ukrainian railway network have been formulated. Scenario analysis has revealed that the priority criterion 𝐾 is highly sensitive to the duration of use of the timetable thread and does not ensure complete neutrality for each carrier when coordinating timetable threads. In the context of the functioning of Ukraine's railway transport and the implementation of the capacity allocation mechanism, indicator K needs further work to improve it.

2026-01-01T00:00:00Z Ломотько, Денис Вікторович Арсененко, Данила Володимирович Ломотько, Микола Денисович Власенко, К. Г. Lomotko, D. Arsenenko, D. Lomotko, M. Vlasenko, K. http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/31406 2026-03-27T15:19:41Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Зелена логістика у залізничному транспорті: моделювання екологічних аспектів та стійкі рішення Authors: Ломотько, Денис Вікторович; Арсененко, Данила Володимирович; Ломотько, Микола Денисович; Власенко, К. Г.; Lomotko, D.; Arsenenko, D.; Lomotko, M.; Vlasenko, K. Abstract: UA: Мета дослідження полягає у розробці математичних моделей для оцінки зелених аспектів залізничної логістики та визначенні оптимальних стійких рішень для мінімізації вуглецевого сліду та підвищення ресурсоефективності у контексті циркулярної економіки. Методика. У статті досліджено концепцію зеленої логістики у залізничному транспорті через призму екологічних, економічних та соціальних аспектів сталого розвитку. Розрахунок вуглецевого сліду (Carbon Footprint) залізничної логістики базується на стандарті ISO 14083:2023 та концепції зеленої логістики. Результати. Згідно з методологією зеленої логістики, повний вуглецевий слід включає не тільки прямі викиди від експлуатації, але й непрямі викиди від виробництва енергії, будівництва інфраструктури та управління відходами. Розроблено математичні моделі для розрахунку вуглецевого сліду залізничних перевезень та оптимізації енергоспоживання з урахуванням принципів циркулярної економіки. Запропоновано комплексний індекс зеленої стійкості залізничної логістики GMSL (Green Multimodal Sustainability for Logistics), який інтегрує показники декарбонізації, ресурсоефективності та соціальної відповідальності. Результати моделювання демонструють, що впровадження принципів зеленої логістики через електрифікацію з відновлюваними джерелами енергії може знизити викиди CO₂ на 90%, а використання водневих локомотивів забезпечує повну декарбонізацію перевезень. Проведено порівняльний аналіз шести сценаріїв розвитку зеленої залізничної логістики для України, який виявив, що найвища інтегральна стійкість досягається при змішаній стратегії, що включає мультимодальну інтеграцію, зелені вантажні коридори та цифрову трансформацію. Наукова новизна. Розроблено удосконалену математичну модель розрахунку вуглецевого сліду для різних типів залізничної тяги, побудовано та досліджено модель оптимізації енергоспоживання залізничного транспорту. Аналіз міжнародного досвіду показав ефективність запропонованих підходів як повний перехід на відновлювані джерела енергії (Нідерланди), масове впровадження водневих технологій (Німеччина, Франція), інтеграція сонячної енергії (Індія, Велика Британія), цифровізація управління (Швейцарія, Японія). Запропоновано комплексний індекс зеленої стійкості залізничної логістики з інтеграцією принципів циркулярної економіки. Практична значимість. Для України рекомендовано поетапну стратегію: завершення електрифікації основних коридорів до 2027 року, досягнення 75% електрифікації до 2030 року, інтеграція 30% відновлюваних джерел енергії до 2030 року, запуск водневих локомотивів та повна декарбонізація до 2040 року. Доведено можливість використання розроблених моделей для обґрунтування інвестиційних рішень щодо модернізації залізничної мережі України та оцінки екологічного ефекту від впровадження різних технологічних рішень.; EN: The purpose of the research is to develop mathematical models for assessing the green aspects of railway logistics and identifying optimal sustainable solutions to minimize the carbon footprint and increase resource efficiency in the context of a circular economy. Methodology. The article examines the concept of green logistics in railway transport through the prism of environmental, economic and social aspects of sustainable development. The calculation of the carbon footprint of rail logistics is based on the ISO 14083:2023 standard and the concept of green logistics. The results. According to the green logistics methodology, the full carbon footprint includes not only direct emissions from operation, but also indirect emissions from energy production, infrastructure construction and waste management. Mathematical models have been developed to calculate the carbon footprint of rail transport and optimize energy consumption taking into account the principles of the circular economy. A comprehensive green sustainability index for rail logistics, GMSL (Green Multimodal Sustainability for Logistics), which integrates indicators of decarbonization, resource efficiency and social responsibility, has been proposed. The modeling results demonstrate that the implementation of green logistics principles through electrification with renewable energy sources can reduce CO₂ emissions by 90%, and the use of hydrogen locomotives ensures complete decarbonization of transportation. A comparative analysis of six scenarios for the development of green railway logistics for Ukraine was conducted, which revealed that the highest integrated sustainability is achieved with a mixed strategy that includes multimodal integration, green freight corridors and digital transformation. Scientific novelty. An improved mathematical model for calculating the carbon footprint for different types of railway traction was developed, a model for optimizing rail transport energy consumption was built and studied. An analysis of international experience showed the effectiveness of the proposed approaches as a complete transition to renewable energy sources (Netherlands), mass implementation of hydrogen technologies (Germany, France), integration of solar energy (India, Great Britain), digitalization of management (Switzerland, Japan). A comprehensive index of green sustainability of railway logistics with the integration of circular economy principles was proposed. Practical significance. A phased strategy is recommended for Ukraine: completion of electrification of main corridors by 2027, achievement of 75% electrification by 2030, integration of 30% renewable energy sources by 2030, launch of hydrogen locomotives and full decarbonization by 2040. The possibility of using the developed models to justify investment decisions on the modernization of the railway network of Ukraine and to assess the environmental effect of the implementation of various technological solutions is proven.

2026-01-01T00:00:00Z Holeychuk, Lyubomyr Trubchaninova, Karyna Голейчук, Любомир Трубчанінова, Карина http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/31367 2026-03-17T14:12:53Z 2026-01-01T00:00:00Z

Title: Method for Forming Ensembles of Complex Signals Based on a Local Structural Instability Indicator Authors: Holeychuk, Lyubomyr; Trubchaninova, Karyna; Голейчук, Любомир; Трубчанінова, Карина Abstract: EN: The article presents a method for forming ensembles of complex signals based on a local structural instability indicator. The proposed approach provides controlled determination of time-segmentation parameters through local structural analysis of nonstationary signals and adaptive adjustment of the segmentation scale to changes in their internal organization. The method enables alignment of the ensemble structure with the actual temporal organization of the signal, which leads to a reduction in mutual correlation between ensemble elements while preserving their structural and spectral characteristics. The effectiveness of the proposed approach is confirmed by experimental modeling for various scenarios of signal structural heterogeneity, demonstrating improved ensemble noise immunity under variable interference conditions.; UA: У статті розроблено метод формування ансамблів складних сигналів на основі індикатора локальної структурної нестабільності, призначений для обробки нестаціонарних сигналів з вираженою часовою неоднорідністю. Метод ґрунтується на послідовному виконанні локального структурного аналізу часової реалізації сигналу, формуванні індикатора нестабільності на основі варіацій показника структурної складності та керованому визначенні параметрів часової сегментації. Такий підхід забезпечує узгодження масштабу сегментації до локальних змін внутрішньої організації сигналу та формування ансамблів із керованими кореляційними властивостями. Особливістю запропонованого методу є здатність узгоджувати структуру сформованого ансамблю з реальною часовою організацією сигналу, що дозволяє зменшувати взаємну кореляцію між елементами ансамблю без порушення їх структурно-спектральних характеристик. Проведено експериментальне моделювання за різними сценаріями. Зокрема квазістаціонарних, неоднорідних та сигналів з локальними деградаціями. Оцінювання ефективності методу виконано за показниками максимальної взаємної кореляції елементів ансамблю та спектральної близькості. Отримані результати підтверджують, що використання узгодженої часової сегментації на основі індикатора локальної нестабільності дозволяє суттєво знизити рівень міжканальних завад при збереженні спектральних властивостей сигналів. Таким чином, запропонований метод забезпечує комплексне підвищення завадостійкості ансамблів складних сигналів та створює ефективну основу для їх застосування в сучасних когнітивних системах зв’язку в умовах складних завадових впливів.

2026-01-01T00:00:00Z