http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/31130 2026-07-21T11:47:11Z http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/33147 Title: Екосистема соціальних інновацій як нова парадигма соціальної відповідальності бізнесу: формування реабілітаційно-інклюзивного сегменту в Україні Authors: Бела, Олександр Олександрович; Bela, Oleksandr Oleksandrovych Abstract: UA: У статті обґрунтовано необхідність формування екосистеми соціальних інновацій як ключового елементу нової парадигми соціальної відповідальності бізнесу в умовах сучасних соціально-економічних трансформацій та повоєнного відновлення України. Доведено, що традиційні моделі корпоративної соціальної відповідальності втрачають ефективність в умовах зростання соціальних викликів, що зумовлює перехід до інтегрованих підходів створення спільної соціальної та економічної цінності. Розкрито сутність соціальних інновацій як інструменту вирішення складних суспільних проблем, їх роль у формуванні нових моделей взаємодії між державою, бізнесом і громадянським суспільством. Проаналізовано концепцію екосистеми соціальних інновацій, визначено її функції, структуру та ключові елементи, а також проведено розмежування з екосистемою соціального підприємництва. Значну увагу приділено європейському досвіду розвитку соціальних інновацій, зокрема механізмам їх підтримки, масштабування та інтеграції у державну політику через інструменти ЄС. Обґрунтовано доцільність імплементації цих підходів в Україні з урахуванням національних особливостей. Особливий акцент зроблено на формуванні реабілітаційно-інклюзивного сегменту екосистеми, орієнтованого на дітей та молодь з інвалідністю. Визначено ключових стейкхолдерів цього сегменту, їх функціональні ролі та механізми взаємодії. Доведено, що розвиток інклюзивних соціальних інновацій має не лише гуманітарне, але й економічне значення, сприяючи зростанню людського капіталу, підвищенню економічної активності населення та зміцненню стійкості національної економіки. Запропоновано концептуальні підходи до формування архітектури реабілітаційно-інклюзивного сегменту як складової цілісної екосистеми соціальних інновацій, що базується на принципах партнерства, відкритих інновацій та співтворення. Зроблено висновок, що інтеграція бізнесу у такі екосистеми забезпечує синергетичний ефект і є стратегічним чинником сталого розвитку України.; EN: The article substantiates the necessity of developing an ecosystem of social innovations as a key component of a new paradigm of corporate social responsibility in the context of current socio-economic transformations and post-war recovery of Ukraine. It is argued that traditional CSR models are becoming insufficient under growing social challenges, which requires a transition toward integrated approaches based on creating shared social and economic value. The essence of social innovations is revealed as a tool for addressing complex societal problems, as well as their role in shaping new models of interaction between the state, business, and civil society. business, and civil society. The concept of the social innovation ecosystem is analysed, including its functions, structure, and key components. A distinction between the ecosystems of social innovation and social entrepreneurship is provided to eliminate methodological ambiguity. Particular attention is paid to the European experience, especially mechanisms for supporting, scaling, and integrating social innovations into public policy through EU instruments. The relevance of adapting these approaches to Ukrainian conditions is emphasized. A special focus is placed on the development of a rehabilitation and inclusion segment within the social innovation ecosystem, targeting children and youth with disabilities. Key stakeholders, their roles, and interaction mechanisms are identified. The study demonstrates that inclusive social innovations generate not only social but also economic benefits by enhancing human capital, increasing labour participation, and strengthening economic resilience. Conceptual approaches to designing the architecture of the rehabilitation and inclusion segment are proposed, based on partnership, co-creation, and open innovation principles. It is concluded that business engagement in social innovation ecosystems creates a synergistic effect and acts as a strategic driver of sustainable development in Ukraine. 2026-01-01T00:00:00Z http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/33146 Title: Моральне лідерство та лідерство служіння: альтернативне бачення та важливість для будування соціально відповідальної поведінки підприємства Authors: Дикань, Олена Володимирівна; Бела, Олександр Олександрович; Dykhan, Olena Volodymyrivna; Bela, Oleksandr Oleksandrovych Abstract: UA: У статті здійснено комплексне теоретичне обґрунтування та концептуалізацію морального лідерства та лідерства-служіння як фундаментальних детермінант побудови стратегії соціально відповідальної поведінки підприємства в умовах безпрецедентної глобальної турбулентності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку нових етичних орієнтирів для вітчизняного бізнесу, що функціонує в умовах повномасштабної воєнної агресії, цифрової трансформації та переходу до парадигми «Суспільства 5.0». Доведено, що традиційні ієрархічні моделі управління, орієнтовані на короткостроковий прибуток, вичерпали свій потенціал, поступаючись місцем гуманістичним підходам, де ключовим ресурсом стає довіра та моральний авторитет керівника. Проведено компаративний аналіз західних універсалістських концепцій морального лідерства (проєкт GLOBE) та альтернативних моделей «Глобального Півдня», що мають виразний духовно-релігійний та реляційний характер. Особливу увагу приділено механізмам трансформації індивідуальних чеснот лідера в організаційну стійкість. Розкрито сутність морального лідерства через чотири фундаментальні «стовпи»: ведення до мети, натхнення інших, перетворення нормативних цінностей на моделі поведінки та будування «моральної сили, міцності». Паралельно досліджено парадигму лідерстваслужіння, де роль керівника інтерпретується як опікунство над талантами та ресурсами організації. Виявлено соціально-психологічний «ланцюг медіації», згідно з яким моральне лідерство впливає на залученість персоналу не прямо, а через формування ціннісної узгодженості та посилення організаційної ідентифікації. Доведено, що в умовах війни саме модель служіння, яка базується на емпатії, «відновленні» та психологічній безпеці, демонструє найвищу ефективність у контексті утримання людського капіталу та забезпечення ментального здоров’я колективу. Практичне значення дослідження полягає у розробці конкретних рекомендацій для керівників щодо впровадження коучингової моделі управління та моніторингу морального клімату. Обґрунтовано, що інтеграція моральних імперативів у стратегічне управління дозволяє трансформувати корпоративну соціальну відповідальність із формального обов’язку у внутрішню ціннісну установку організації. Визначено, що майбутнє лідерство полягає у синергії високих технологій (high-tech) та глибокої людяності (high-touch). Сформульовано висновки щодо необхідності розвитку «моральної сили» сучасних керівників як умови ефективної повоєнної відбудови України.; EN: The article provides a comprehensive theoretical substantiation and conceptualization of moral leadership and servant leadership as fundamental determinants for building a strategy of socially responsible business behaviour under conditions of unprecedented global turbulence. The relevance of the study is driven by the need to identify new ethical guidelines for domestic businesses operating amid fullscale military aggression, rapid digital transformation, and the transition to the “Society 5.0” paradigm. It is demonstrated that traditional hierarchical management models focused on short-term profit maximization have exhausted their potential, giving way to human-centered approaches where trust and the moral authority of the leader become key resources. A comparative analysis of Western universalist concepts of ethical leadership (GLOBE project) and alternative Global South models characterized by a pronounced spiritual-religious and relational nature has been conducted. Particular attention is paid to the mechanisms through which individual virtues of a leader are transformed into organizational resilience. The essence of moral leadership is revealed through four fundamental “pillars”: leading to a goal, inspiring others, transforming normative values into models of behavior, and building "moral strength, fortitude." In parallel, the paradigm of servant leadership is examined, where the role of the leader is interpreted as stewardship over the organization’s talents and resources. A socio-psychological “mediation chain” has been identified, according to which ethical leadership influences employee engagement not directly, but through the formation of value congruence and the strengthening of organizational identification. It is proven that in wartime conditions, the servant leadership model—based on empathy, healing, and psychological safety—demonstrates the highest effectiveness in terms of retaining human capital and ensuring the mental well-being of employees. The practical significance of the study lies in the development of specific recommendations for managers regarding the implementation of a coaching-based management model and the monitoring of the ethical climate. It is substantiated that the integration of moral imperatives into strategic management enables the transformation of corporate social responsibility from a formal obligation into an intrinsic value orientation of the organization. It is determined that the future of leadership lies in the synergy of high-tech and high-touch. Conclusions are drawn regarding the necessity of developing the "moral strength" of modern leaders as a prerequisite for the effective post-war reconstruction of Ukraine. 2026-01-01T00:00:00Z http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/33145 Title: Формування культури доброчесності підприємств малого та середнього бізнесу як основи їхнього розвитку та конкурентоспроможності Authors: Бела, Олександр Олександрович; Bela, Oleksandr Abstract: UA: Метою статті є дослідження культури доброчесності як основи розвитку й конкурентоспроможності підприємств малого та середнього бізнесу (МСП) в умовах кризових викликів. Визначено роль комплаєнсу в розбудові моделі управління, спрямованої на доброчесність, та проаналізовано можливості впровадження доброчесних практик з урахуванням специфіки та ресурсного потенціалу вітчизняних МСП. У дослідженні використано методи теоретичного узагальнення, порівняльного аналізу, системного та інституційного підходів для осмислення наукових концепцій ділової доброчесності, соціальної відповідальності та комплаєнсу. Застосовано аналіз сучасних вітчизняних і міжнародних публікацій, нормативно-методичних матеріалів, а також результати опитувань і практичних кейсів українських підприємств малого та середнього бізнесу, зокрема, в межах ініціатив з розвитку ділової доброчесності. Визначено сутність культури доброчесності підприємства. Доведено, що ця культура виходить за межі формального дотримання етичних норм і законодавчих вимог та постає як інтегрована система цінностей, управлінських інструментів і поведінкових практик, яка глибоко вкорінена в свідомість управлінців та персоналу, та формує репутаційний капітал і конкурентоспроможність бізнесу. Визначено головні кроки й інструменти її розвитку. Проаналізовані зовнішні передумови щодо формування культури доброчесності вітчизняних підприємств. Обґрунтовано, що комплаєнс у розширеному трактуванні є не лише механізмом нормативної відповідності, а й інструментом розвитку культури доброчесності, зниження ризиків і підвищення ефективності бізнес-процесів. Виявлено основні мотиваційні чинники впровадження комплаєнс-систем у МСП та узагальнено практичні форми прояву доброчесної поведінки. Запропоновано напрями формування комплаєнс-системи з урахуванням обмежених ресурсів МСП, включно з використанням цифрових рішень, навчальних інструментів і механізмів внутрішнього контролю. Зроблено висновок, що формування культури доброчесності підприємств малого та середнього бізнесу є тривалим і системним процесом, який потребує поєднання комплаєнс-підходів, розвитку організаційної культури та морального лідерства. Реалізація таких підходів сприяє підвищенню конкурентоспроможності МСП і створенню передумов для післявоєнної відбудови України.; EN: The purpose of the article is to study integrity culture as a foundation for the development and competitiveness of small and medium-sized enterprises (SMEs) amidst crisis challenges. The study defines the role of compliance in building an integrity-oriented management model and analyses the possibilities of implementing ethical practices, considering the specifics and resource potential of domestic SMEs. The research employs methods of theoretical generalization, comparative analysis, and systemic and institutional approaches to comprehend scientific concepts of business integrity, social responsibility, and compliance. The analysis includes modern domestic and international publications, regulatory and methodological materials, as well as survey results and practical cases of Ukrainian SMEs, particularly within business integrity development initiatives. The essence of corporate integrity culture is defined. It is proven that this culture extends beyond formal adherence to ethical norms and legal requirements, emerging as an integrated system of values, management tools, and behavioural practices. Deeply rooted in the mind-set of management and staff, it shapes reputational capital and business competitiveness. The main steps and tools for its development are identified. External prerequisites for forming an integrity culture in domestic enterprises are analysed. It is substantiated that compliance, in its broad sense, is not only a regulatory mechanism but also a tool for developing an integrity culture, mitigating risks, and increasing business process efficiency. The study identifies key motivational factors for implementing compliance systems in SMEs and generalizes practical forms of ethical behaviour. Proposed directions for forming a compliance system consider the limited resources of SMEs, including the use of digital solutions, training tools, and internal control mechanisms. It is concluded that building an integrity culture in SMEs is a long-term, systemic process requiring a combination of compliance approaches, organizational culture development, and moral leadership. Implementing such approaches enhances the competitiveness of SMEs and creates the prerequisites for the post-war reconstruction of Ukraine. 2026-01-01T00:00:00Z http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/33142 Title: Динаміка та пріоритетність чинників мотивації відповідальної поведінки персоналу в умовах тривалих системних криз: оцінка з позиції традиційних та альтернативних теорій Authors: Компанієць, Вікторія Віталіївна; Бела, Олександр Олександрович; Kompaniets, Victoria; Bela, Oleksandr Abstract: UA: Обґрунтовано теоретико-методологічні засади та виявлено емпіричні закономірності трансформації структури потреб, динаміки та пріоритетності чинників мотивації відповідальної поведінки персоналу в умовах тривалих криз із позицій класичних та альтернативних концепцій менеджменту. Теоретико-методологічною основою дослідження постали фундаментальні положення теорії потреб А. Маслоу, моделі Ф. Герцберга, а також альтернативний вимір потреб та мотивації В. Франкла. Інформаційну базу сформували лонгітюдні та компаративні дані зарубіжних наукових публікацій щодо наслідків рецесії 2008 року та пандемії COVID-19. Емпіричний блок реалізовано у 2025 році за допомогою якісних методів соціологічних досліджень – фокус-групових обговорень та поглиблених дискусій за участю 14 керівників і менеджерів середньої ланки шести вітчизняних підприємств промислової сфери та виробничих послуг. Здійснено переоцінку класичних моделей мотивації: доведено, що під час гострих макрошоків відбувається регресія потреб у бік фізичної та економічної безпеки, які з фонових гігієнічних чинників трансформуються у потужні стимулюючі інструменти формування лояльності. Доведено, що в українському бізнес-середовищі сформувалася модель гібридної мотивації, яка збалансовано поєднує фінансово-матеріальний фундамент виживання, безпекові пакети та морально-психологічні орієнтири. Встановлено, що організаційна стійкість та резистентність команд у періоди воєнно-економічних катастроф залежать від якості морального лідерства. Обґрунтовано архітектуру мотивації за В. Франклом, де прагнення до сенсу заявляє про себе саме в екстремальних, нестерпних умовах і є самодостатнім драйвером надзусиль працівників. За результатами фокусгруп підтверджено дію законів Йоркса-Додсона та базових когнітивних спотворень в управлінні персоналом; визначено, що інтелектуальні моделі керівництва, зорієнтовані на вищі сенси, совість і відповідальність перед ближніми, виступають базисом адаптаційного менеджменту.; EN: Theoretical and methodological principles are substantiated and empirical patterns of transformation of the structure of needs, dynamics and priority of factors motivating responsible behavior of personnel in conditions of prolonged crises are revealed from the standpoint of classical and alternative management concepts. The theoretical and methodological basis of the study was the fundamental provisions of the theory of needs by A. Maslow, the model by F. Herzberg, as well as the alternative measurement of needs and motivation by V. Frankl. The information base was formed by longitudinal and comparative data from foreign scientific publications on the consequences of the 2008 recession and the COVID-19 pandemic. The empirical block was implemented in 2025 using qualitative methods of sociological research - focus group discussions and indepth discussions with the participation of 14 managers and middle managers of six domestic enterprises in the industrial sector and production services. A reassessment of classical motivation models has been carried out: it has been proven that during acute macroshocks, there is a regression of needs towards physical and economic security, which are transformed from background hygienic factors into powerful stimulating tools for forming loyalty. It has been proven that a hybrid motivation model has been formed in the Ukrainian business environment, which balances the financial and material foundation of survival, security packages and moral and psychological guidelines. It has been established that organizational stability and resistance of teams during periods of military and economic disasters depend on the quality of moral leadership. The architecture of motivation according to V. Frankl has been substantiated, where the desire for meaning declares itself precisely in extreme, unbearable conditions and is a self-sufficient driver of employees' over-efforts. The results of focus groups have confirmed the effect of the Yorks-Dodson laws and basic cognitive distortions in personnel management; It is determined that intellectual models of leadership, oriented towards higher meanings, conscience and responsibility to others, serve as the basis of adaptive management. 2026-01-01T00:00:00Z