Капітальний ремонт труби на 922 км дільниці Панютине - Лозова Південної залізниці

Abstract

Водопропускні труби – це штучні споруди, призначені для пропуску під насипам доріг невеликих постійних або періодично діючих водотоків. Вони не міняють умов руху транспорту, не порушують цілості земляного полотна, оскільки їх можна розташовувати на різних сполученнях плану та профілю дороги, індустріальні за виготовленням конструкцій, зручні для використання засобів механізації при їх спорудженні. Влаштування водопропускних труб звичайно обмежується недостатньою висотою насипу. За конструктивними умовами влаштування труб можливе при висоті насипу більше 1,5 м. Водопропускні труби, що експлуатуються, підрозділяються за матеріалом (кам’яні, бетонні, залізобетонні та металеві із тонкого гофрованого металу) і за формою перерізу (овоїдальні, круглі, прямокутні). Круглі залізобетонні труби мають отвори 1,0 – 2,0 м, а прямокутні – 1,0 – 6,0 м. Круглі металеві труби із гофрованого металу мають отвори 1,5; 2,0 і 3,0 м. Труби мають вхідні та вихідні оголовки різного типу для забезпечення більш сприятливих гідравлічних умов. В процесі експлуатації водопропускні труби піддаються дії постійних та тимчасових навантажень (від ваги насипу та транспортних засобів), змінних у часі температури та вологості навколишнього середовища, дії водного потоку та льоду, сейсмічних навантажень. Під впливом цих факторів у трубах з часом виникають та накопичуються різні дефекти та деформації. Ряд деформацій і дефектів може з'явитись в разі неповного обліку місцевих умов при проектуванні труб, а також із-за недоліків при їх будівництві та експлуатації. Капітальний ремонт штучних споруд включає в себе роботи, спрямовані на оновлення елементів споруд, підтримання їх міцностних та експлуатаційних характеристик, подовження термінів служби, відновлення втрачених за період експлуатації надійності та здатності пропускати сучасні навантаження з встановленими швидкостями при забезпеченні безпеки та безперебійності руху поїздів.

Капітальний ремонт виконується у плановому порядку, фінансуються ці роботи пооб`єктно, вартість визначається на основі кошторисно-фінансових розрахунків. Найбільш розповсюджені засоби ремонту водопропускних труб: - перекладка пошкоджень ділянок кладення тіла труби й оголовків; - заміна гідроізоляції тіла труби; торкретування внутрішньої поверхні труб; - улаштування залізобетонної сорочки; - цементація. Темою дипломного проекту є розробка й обґрунтування принципових конструктивних й технологічних рішень з метою створення проекту капітального ремонту змішаної труби на 922 км ділянки Панютино – Лозова Південної залізниці. Проект розробляється на підставі результатів досліджень конструктивних особливостей і фізичного стану труби, виконаний згідно з ДБН В.2.3-6-2002[1]. По результатам досліджень встановлено, що конструкція труби знаходиться в незадовільному стані, який можна вважати передаварійним, і потребує негайного відновлення експлуатаційних властивостей, враховуючи несучу спроможність й геометричність склепіння.