Модернізація соціальних орієнтирів в умовах цифрової інтелектуалізації

Abstract

Необхідність здійснення всебічного дослідження процесів інтелектуалізації обумовлена глибокими трансформаціями світової економічної системи в умовах глобалізаційних викликів та постійного оновлення соціально-економічного ландшафту. В епоху високої конкуренції на міжнародному рівні стратегічні позиції держав дедалі більше залежать від ефективності використання інтелектуальних ресурсів та якості людського капіталу, що стає фундаментом їхнього сталого розвитку й геополітичного авторитету. У XXI столітті інтелектуальна складова національного розвитку набуває статусу ключового чинника формування довгострокової конкурентоспроможності, обумовлюючи потребу в переосмисленні ролі знань, інновацій та інтелектуальної праці в структурі економічної політики. Інтенсивне впровадження цифрових технологій, інформаційно- комунікаційних систем та автоматизації процесів підсилює актуальність ефективного управління інтелектуальним потенціалом суспільства як стратегічного активу.