Феномен людини та поняття доцільності в історії філософії

Abstract

В умовах бурхливих світоглядних та соціальних змін, пов’язаних з глобалізацією і всіма нюансами становлення інформаційного суспільства відбувається загострення інтересу до антропологічної, етичної проблематики, переосмислення феномену людини та рецепція поняття «доцільність». Актуальність саме телеологічного підходу до життя людини, історії людства в тому, що він виходить за рамки раціональності, а для самої людини це означає гармонію з собою та зовнішнім світом. Становлення антропоцентризму як концепції, а згодом і антропокосмоцентризму та всебічний аналіз феномену людини в історії філософії тісно пов’язані з питанням доцільності в природі і культурі. Виокремлення людської свідомості з навколишнього світу призводить до нескінченних телеологічних пошуків, які концентруються на питаннях: «Для чого, заради якої мети?».