Структура стояночного часу рейсу судна відповідно до умов договору рейсового фрахтування

Abstract

Основою формування стояночного часу рейса є сталійний час – безпосередня тривалість виконання вантажних робіт. У договорах рейсового фрахтування її може бути зафіксовано певною кількістю днів або ж визначено через погоджені у чартері норми вантажних робіт – кількість вантажу, яка має бути завантажена на судно (норма завантаження) або розвантаження з судна (норма розвантаження) за одиницю часу. За останнього варіанту при калькуляціях сталійного часу слід виходити саме з тих норм обробки судна, які погоджено сторонами договору рейсового фрахтування – вони можуть відрізнятися від звичайних норм відповідних вантажних робіт згідно до звичаїв портів.