Ко-продукування публічної політики як форма взаємодії держави, бізнесу та громадянського суспільства: можливості та обмеження в Україні

Abstract

UA: У статті досліджується ко-продукування публічної політики як форма багатосуб’єктної взаємодії держави, бізнесу та громадянського суспільства в Україні. Розкрито теоретичні засади підходу, проаналізовано інституційні можливості та обмеження його реалізації, визначено чинники ефективності спільного вироблення політики в умовах воєнних і післявоєнних трансформацій. Обґрунтовано напрями удосконалення механізмів партнерської взаємодії для підвищення результативності та легітимності публічних управлінських рішень і розвитку інституцій партнерства.

EN: The article provides a theoretical and methodological analysis of the co-production of public policy as a form of interaction between the state, business, and civil society in the context of the transformation of the public administration system in Ukraine. The article conceptualizes co-production as a multi-actor governance model that moves beyond traditional hierarchical approaches and involves the joint identification of public problems, formulation of policy decisions, their implementation, and evaluation with the participation of public authorities, business representatives, and civil society institutions. Contemporary scholarly approaches to the interpretation of co-production are analyzed within the framework of network governance and the paradigm of new public governance. The study identifies the specific features of the development of co-production practices in Ukraine, which remain fragmented and insufficiently institutionalized. The involvement of non-state actors in key stages of the policy cycle is often limited, while existing mechanisms of interaction frequently remain consultative rather than enabling genuine joint policy-making. The main opportunities of co-production include improving the quality and relevance of public policy decisions, fostering innovation and digital governance tools, strengthening policy legitimacy, and increasing trust between the state and society. At the same time, the implementation of co-production is constrained by several factors, including resource asymmetry among actors, unequal access to decision-making processes, regulatory gaps, and a low level of institutional trust. The article concludes that co-production is a promising approach to enhancing the effectiveness and adaptability of public governance in Ukraine. Its development requires institutionalization of cross-sectoral cooperation mechanisms, strengthening the capacity of non-state actors, and establishing stable partnership models between the state, business, and civil society.