Моральне лідерство та лідерство служіння: альтернативне бачення та важливість для будування соціально відповідальної поведінки підприємства

Abstract

UA: У статті здійснено комплексне теоретичне обґрунтування та концептуалізацію морального лідерства та лідерства-служіння як фундаментальних детермінант побудови стратегії соціально відповідальної поведінки підприємства в умовах безпрецедентної глобальної турбулентності. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю пошуку нових етичних орієнтирів для вітчизняного бізнесу, що функціонує в умовах повномасштабної воєнної агресії, цифрової трансформації та переходу до парадигми «Суспільства 5.0». Доведено, що традиційні ієрархічні моделі управління, орієнтовані на короткостроковий прибуток, вичерпали свій потенціал, поступаючись місцем гуманістичним підходам, де ключовим ресурсом стає довіра та моральний авторитет керівника. Проведено компаративний аналіз західних універсалістських концепцій морального лідерства (проєкт GLOBE) та альтернативних моделей «Глобального Півдня», що мають виразний духовно-релігійний та реляційний характер. Особливу увагу приділено механізмам трансформації індивідуальних чеснот лідера в організаційну стійкість. Розкрито сутність морального лідерства через чотири фундаментальні «стовпи»: ведення до мети, натхнення інших, перетворення нормативних цінностей на моделі поведінки та будування «моральної сили, міцності». Паралельно досліджено парадигму лідерстваслужіння, де роль керівника інтерпретується як опікунство над талантами та ресурсами організації. Виявлено соціально-психологічний «ланцюг медіації», згідно з яким моральне лідерство впливає на залученість персоналу не прямо, а через формування ціннісної узгодженості та посилення організаційної ідентифікації. Доведено, що в умовах війни саме модель служіння, яка базується на емпатії, «відновленні» та психологічній безпеці, демонструє найвищу ефективність у контексті утримання людського капіталу та забезпечення ментального здоров’я колективу. Практичне значення дослідження полягає у розробці конкретних рекомендацій для керівників щодо впровадження коучингової моделі управління та моніторингу морального клімату. Обґрунтовано, що інтеграція моральних імперативів у стратегічне управління дозволяє трансформувати корпоративну соціальну відповідальність із формального обов’язку у внутрішню ціннісну установку організації. Визначено, що майбутнє лідерство полягає у синергії високих технологій (high-tech) та глибокої людяності (high-touch). Сформульовано висновки щодо необхідності розвитку «моральної сили» сучасних керівників як умови ефективної повоєнної відбудови України.

EN: The article provides a comprehensive theoretical substantiation and conceptualization of moral leadership and servant leadership as fundamental determinants for building a strategy of socially responsible business behaviour under conditions of unprecedented global turbulence. The relevance of the study is driven by the need to identify new ethical guidelines for domestic businesses operating amid fullscale military aggression, rapid digital transformation, and the transition to the “Society 5.0” paradigm. It is demonstrated that traditional hierarchical management models focused on short-term profit maximization have exhausted their potential, giving way to human-centered approaches where trust and the moral authority of the leader become key resources. A comparative analysis of Western universalist concepts of ethical leadership (GLOBE project) and alternative Global South models characterized by a pronounced spiritual-religious and relational nature has been conducted. Particular attention is paid to the mechanisms through which individual virtues of a leader are transformed into organizational resilience. The essence of moral leadership is revealed through four fundamental “pillars”: leading to a goal, inspiring others, transforming normative values into models of behavior, and building "moral strength, fortitude." In parallel, the paradigm of servant leadership is examined, where the role of the leader is interpreted as stewardship over the organization’s talents and resources. A socio-psychological “mediation chain” has been identified, according to which ethical leadership influences employee engagement not directly, but through the formation of value congruence and the strengthening of organizational identification. It is proven that in wartime conditions, the servant leadership model—based on empathy, healing, and psychological safety—demonstrates the highest effectiveness in terms of retaining human capital and ensuring the mental well-being of employees. The practical significance of the study lies in the development of specific recommendations for managers regarding the implementation of a coaching-based management model and the monitoring of the ethical climate. It is substantiated that the integration of moral imperatives into strategic management enables the transformation of corporate social responsibility from a formal obligation into an intrinsic value orientation of the organization. It is determined that the future of leadership lies in the synergy of high-tech and high-touch. Conclusions are drawn regarding the necessity of developing the "moral strength" of modern leaders as a prerequisite for the effective post-war reconstruction of Ukraine.