Фінансова безпека залізничного транспорту України в контексті міжнародного досвіду

Abstract

UA: Вступ. Фінансова безпека залізничного транспорту є ключовим елементом економічної та національної безпеки держави, особливо в умовах глобальної економічної нестабільності та військових конфліктів. У таких періодах роль залізниці зростає як стратегічного елемента логістики, забезпечення безперервності економічних ланцюгів постачань та виконання соціальних функцій. Для України, де АТ «Укрзалізниця» виступає стратегічним активом, проблема посилюється історичними структурними дисбалансами, такими як перехресне субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних, високий знос основних фондів та значне боргове навантаження. Повномасштабна військова агресія РФ призвела до руйнування інфраструктури, падіння прибутків від експортного вантажообігу та зростання операційних витрат, що загрожує фінансовій стійкості компанії. Практичне завдання полягає в розробці моделі фінансової стійкості для функціонування в умовах війни та повоєнної відбудови, тоді як наукове — у визначенні ефективних інструментів управління ризиками на основі міжнародного досвіду (Deutsche Bahn, JR Group, PKP тощо). Аналіз останніх досліджень (праці Дем’янчук О.І., Мілай О. І., документи ОЕСР, Європейської Комісії, Світового банку, звіти DB, JR, PKP) показує ґрунтовність теоретичних аспектів фінансової безпеки, але відсутність адаптації до воєнного контексту України та дорожньої карти для анбандлінгу та PSO. Мета. Метою дослідження є розробка науково-методичних рекомендацій та обґрунтування практичних заходів для підвищення рівня фінансової безпеки залізничного транспорту України. Акцент робиться на гармонізації з європейськими стандартами, використанні міжнародного досвіду в умовах воєнно-економічних викликів, формалізації загроз воєнного часу, механізмів фінансової гармонізації (анбандлінг, PSO) та інструментів повоєнного фінансування (зелені облігації, публічно-приватне партнерство). Матеріали і методи. Дослідження базується на аналізі фінансової діяльності АТ «Укрзалізниця» за 2022–2024 роки, включаючи індикатори грошового потоку, боргового навантаження та зносу фондів. Використано порівняльний метод для вивчення міжнародних моделей: європейської (Німеччина — DB, Польща — PKP з анбандлінгом та PSO), японської (JR Group з приватизацією та диверсифікацією) та північноамериканської (Канада — CN, США — UP з комерційною ефективністю). Джерела включають наукові публікації (Дем’янчук О.І., Мілай О. І.), документи ОЕСР, Європейської Комісії, Світового банку, інтегровані звіти компаній (DB, JR, PKP). Методи: якісний аналіз загроз, кількісна оцінка фінансових індикаторів, синтез рекомендацій у табличному форматі. Результати. Фінансовий аналіз виявив критичне порушення стійкості грошового потоку через втрату експортних доходів (блокада портів, обмежена пропускна спроможність на західних кордонах) та зростання некомпенсованих витрат (мілітаризація діяльності). Боргове навантаження обмежує інвестиції, а знос фондів загрожує технологічній безпеці. Порівняльний аналіз (Таблиця 1) показав релевантність європейських моделей для України: анбандлінг, державне фінансування інфраструктури, PSO для усунення перехресного субсидування. Розроблено рекомендації (Таблиця 2): інституційні зміни (завершення анбандлінгу, впровадження PSO), фінансові інструменти (PPP для відновлення, ESG-фінансування через зелені облігації), цифровізація (предиктивне обслуговування з Big Data та IoT, прозорість через ProZorro та IFRS). Ці заходи забезпечать прозорість, залучення капіталу та зниження ризиків. Перспективи. Подальші дослідження повинні фокусуватися на моделюванні впливу PSO з кількісним аналізом економічного ефекту та методикою розрахунку компенсацій для регіонів України. Важливим є оцінка інвестиційної привабливості PPP з механізмами «воєнних» гарантій для інвесторів. Необхідно розробити систему індикаторів для моніторингу використання грантів та репарацій на відновлення інфраструктури, з метою мінімізації корупційних ризиків. Це створить основу для стійкої повоєнної модернізації залізничного сектору.

EN: Introduction. Financial security of railway transport is a key element of the economic and national security of the state, especially in conditions of global economic instability and military conflicts. In such periods, the role of railways increases as a strategic element of logistics, ensuring the continuity of supply chains and fulfilling social functions. For Ukraine, where JSC “Ukrzaliznytsia” acts as a strategic asset, the problem is exacerbated by historical structural imbalances, such as cross-subsidization of passenger transportation at the expense of freight, high depreciation of fixed assets, and significant debt burden. The full-scale military aggression by the Russian Federation has led to infrastructure destruction, a drop in profits from export freight traffic, and an increase in operating costs, threatening the company’s financial stability. The practical task lies in developing a model of financial stability for operation in wartime conditions and post-war reconstruction, while the scientific task is to define effective risk management tools based on international experience (Deutsche Bahn, JR Group, PKP, etc.). Analysis of recent studies (works by Demyanchuk O. I., Milay O. I., OECD documents, European Commission, World Bank, reports of DB, JR, PKP) shows the thoroughness of theoretical aspects of financial security, but the lack of adaptation to Ukraine’s wartime context and a roadmap for unbundling and PSO. Purpose.The aim of the study is to develop scientific and methodological recommendations and substantiate practical measures to increase the level of financial security of Ukraine’s railway transport. Emphasis is placed on harmonization with European standards, the use of international experience in the context of military-economic challenges, formalization of wartime threats, financial harmonization mechanisms (unbundling, PSO), and post-war financing tools (green bonds, publicprivate partnership). Materials and Methods. The study is based on the analysis of JSC “Ukrzaliznytsia” financial activities for 2022–2024, including cash flow indicators, debt burden, and asset depreciation. A comparative method was used to study international models: European (Germany — DB, Poland — PKP with unbundling and PSO), Japanese (JR Group with privatization and diversification), and North American (Canada — CN, USA — UP with commercial efficiency). Sources include scientific publications (Demyanchuk O. I., Milay O. I.), OECD documents, European Commission, World Bank, integrated company reports (DB, JR, PKP). Methods: qualitative threat analysis, quantitative assessment of financial indicators, synthesis of recommendations in tabular format. Results. Financial analysis revealed a critical violation of cash flow stability due to the loss of export revenues (port blockade, limited capacity at western borders) and an increase in uncompensated costs (militarization of activities). Debt burden limits investments, and asset depreciation threatens technological security. Comparative analysis (Table 1) showed the relevance of European models for Ukraine: unbundling, state infrastructure financing, PSO to eliminate cross-subsidization. Recommendations were developed (Table 2): institutional changes (completion of unbundling, implementation of PSO), financial instruments (PPP for reconstruction, ESG-financing through green bonds), digitalization (predictive maintenance with Big Data and IoT, transparency through ProZorro and IFRS). These measures will ensure transparency, capital attraction, and risk reduction. Discussion.Further research should focus on modeling the impact of PSO with quantitative analysis of economic effects and methodology for calculating compensations for Ukraine’s regions. It is important to assess the investment attractiveness of PPP with “wartime” guarantees for investors. It is necessary to develop a system of indicators for monitoring the use of grants and reparations for infrastructure reconstruction, aiming to minimize corruption risks. This will create a foundation for sustainable post-war modernization of the railway sector.