Please use this identifier to cite or link to this item: http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/1392
Title: Удосконалення технології роботи прикордонних передавальних станцій шляхом формування системи управління ризиками
Other Titles: Improving the technology of workborder transmitting stations by forming a risk management system
Authors: Пестременко-Скрипка, Оксана Сергіївна
Pestremenko-Skripka, O. S.
Issue Date: 2018
Publisher: Український державний університет залізничного транспорту
Citation: Пестременко-Скрипка О. С. Удосконалення технології роботи прикордонних передавальних станцій шляхом формування системи управління ризиками : дис. ... канд. техн. наук : спец. 05.22.01 – транспортні системи ; 27 - транспорт / Оксана Сергіївна Пестременко-Скрипка ; наук. керівник Альошинський Є. С. ; Укр. держ. ун-т залізн. трансп. - Харків, 2018. - 202 с.
Abstract: Удосконалення технології роботи прикордонних передавальних станцій шляхом формування системи управління ризиками. –Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 05.22.01 –«Транспортні системи» (275 –Транспортні технології). –Український державний університет залізничного транспорту, МОН України, Харків, 2018. Дисертацію присвячено питанню удосконалення технології роботи прикордонних передавальних станцій на основі формування системи управління ризиками і зорієнтованим на скорочення простоїв при міжнародних залізничних перевезеннях. Наукова новизна дисертаційної роботи полягає у наступному:-вперше запропоновано системний підхід формування технологічного процесу роботи прикордонних передавальних станцій(ППС)шляхом впровадження системи управління ризиками(СУР), який базується на оптимізаційній моделі стохастичного програмування оцінки імовірності затримки вагонопотоків. На відмінність від існуючих сформована модель враховує основні фактори виникнення ризику затримки вагонопотоку: країну походження вантажу, рід вантажу, тип рухомого складу, фактурну вартість вантажу та його вагу нетто;-удосконалено процедуру розрахунку технологічних параметрів функціонування ППС в умовах впровадження СУР, що на відмінність від існуючих базується на принципі системного об’єднання в єдиний комплекс складових: перевізник, контролюючі органи, інфраструктура;-набули подальшого розвитку моделі функціонування ППС, що на відмінність від існуючих сформовано на базі СУР і ґрунтуються на виведених імовірнісних залежностях затримки вагонів з митних та інших причин, що дозволяє визначити передумови для раціоналізації технології роботи ППС.Практичне значення сформованих у дисертаційній роботі пропозицій і рекомендацій полягає у створенні загальної системи функціонування 3технологічних ліній на ППС в умовах впровадження СУР для удосконалення процесу обробки міжнародного вагонопотоку. На підставі аналізу виконання технологічних операцій при обробці вантажів з повним циклом прикордонних операцій розроблено удосконалену процедуру митних операцій на ППС з урахуванням функціонування ризикового модуля.Побудовано модель визначення раціонального часу простою вагонів на станції, яка дає можливість оперативного пошуку оптимальних рішень щодо зменшення числа можливих затримок вагонів та вирішення задачі мінімізації загального часу простою вагонів на ППС, що можуть бути інтегровано на АРМ ДСП та АРМ ДНЦ.Впровадження запропонованої імітаційної моделі у якості системи підтримки прийняття рішень надасть фахівцям додаткові можливості щодо оцінки показників роботи та підвищення надійності системи пропуску міжнародного вантажопотоку через ППС в умовах формування СУР.Практичне значення результатів роботи підтверджено відповідним актом впровадження у виробничий процес ППС РФ «Південна залізниця», затвердженим начальником структурного підрозділу «Служба комерційної роботи та маркетингу». Також результати дисертаційних досліджень були використані у навчальному процесі з дисципліни «Організація митного контролю» та «Митна справа на транспорті».Відповідно до теми дисертації опубліковано 22 наукові праці, у тому числі 9 наукових статей у фахових виданнях, затверджених МОН України, з яких 1 включено до міжнародних наукометричних баз та 1 наукова стаття у не фаховому виданні, 2 свідоцтва про реєстрацію авторського права на твірта 10 тез доповідей на наукових конференціях.У вступі обґрунтовано актуальність теми щодо удосконалення технології роботи прикордонних передавальних станцій за рахунок впровадження системи управління ризиками. Сформульовано мету та задачі дослідження, відображено зв’язок роботи з науковими темами, програмами, планами, наукову новизну та практичну цінність дисертаційної роботи, надано її загальну характеристику. 4У першому розділі проведено теоретичні дослідження процедур обробки міжнародних вантажопотоків на ППС та виявлено, що надмірний простій вагонів на ППС зменшує надійність функціонування системи міжнародних перевезень і може призвести до переорієнтації міжнародних транзитних вантажопотоків в обхід України. У роботі доведено необхідність застосування системного підходу для розгляду комплексу організаційних і технологічних операцій у процесі міжнародної транспортної діяльності на ППС у вигляді загальної системи взаємозв’язків між перевізниками (Р), контролюючими органами (К) та інфраструктурою (Z).Крім теоретичного аналізу, було проведено статистичні дослідження щодо роботи ППС в межах ПАТ «Укрзалізниця». Виявлено основні причини затримок вагонів, що суттєво впливають на простій міжнародних вантажопотоків, до яких входять технологічні операції з оформлення документів, митний та прикордонний огляд, що значно перевищують час, необхідний на виконання технічних і комерційних операцій. Доведено необхідність удосконалення технології обробки міжнародних вагонопотоків за рахунок впровадження СУР, що визначає ризики затримок, більшість з яких виникають у процесі проведення митних та інших контролюючих операцій. Для досягнення поставленої задачі було визначено поняття «ризику», що являє собою кількісну оцінку небезпеки додаткового простою або небажаних наслідків зокрема з митних причин. Визначено порядок здійснення аналізу та оцінки ризиків та сформовано цілі застосування системи управління ризиками.У другому розділі сформовано систему управління ризиками в концепції селективного підходу, завдяки якому з’являється можливість оцінити профіль ризику, тобто попередньо дати оцінку актуальності використання відповідного профілю. Доведено необхідність розгляду трьох технологічних ліній (лінія обробки міжнародного вагонопотоку (V); лінія обробки перевізних документів (D); лінія інформаційного забезпечення функціонування прикордонних передавальних станцій (І)) не як окремі, а як зв’язані між собою логічним взаємозв’язком та 5об’єднані в одну загальну систему (S), робота якої повинна ґрунтуватися на впровадженні СУР .В сформованій загальній системі роботи ППС виконуються наступні основні операції: обробка документів станційними службами (s1); обробка інформації станційними службами (s2); огляд вагонів співробітниками залізниці і суміжних станційних служб (s3); обробка документів додатковими контролюючими органами(s4); обробка інформації додатковими контролюючими органами (s5).Виявлено критерії впливу відмов у загальній системі обробки міжнародного вагонопотоку, до яких відносяться імовірності затримки з виявлених основних причин.В роботі, з метою візуалізації ризику на основі його попередньої оцінки та визначення величини його впливу, використано чотири види «коридорів» при проведені митного контролю: зелений, жовтий, помаранчевий і червоний. Оцінка величини ризику, згідно діючого Митного кодексу України, заснована на основних факторах впливу на простої вагонів при здійсненні експортно-імпортних операцій, а саме: номенклатура вантажу, країна походження вантажу, тип рухомого складу, фактурна вартість вантажу, вага нетто вантажу. В роботі на підставі аналізу виконання технологічних операцій при обробці вантажів з повним циклом прикордонних операцій розроблено структурну схему процедур виконання митних операцій в загальній системі роботи ППС.Проведено методологічний аналіз можливості застосування СУР, що заснованийна досвіді провідних країн світу, який довів її спроможність щодо досягнення високих результатів у напрямку ефективної протидії митним правопорушенням. Для впровадження в Україні СУР пропонується використовувати німецький досвід, на базі якого можливо побудувати структуру СУР ППСУкраїни.Для удосконалення процесу міжнародних вантажних перевезень розроблено оптимізаційну модельмінімізаціївартості витрачених ресурсів на обробку вагонів за період їх прибування в системі в умовах функціонування СУР. Цільовуфункцію математичної моделі функціонування ППС розроблено у вигляді інтегрального 6критерію якості управління технологічними операціями за аналізований період. Розроблено модель функціонування прикордонної передавальної станції, що побудовано на підставі мереж Петрі.У третьому розділі для можливості адаптації розробленої моделі функціонування ППС до умов впровадження ризикового модуля проаналізовано стандартизовану оцінку ризиків (СОР), що була розроблена на підставі вимог Всесвітньої митної організації. В роботі адаптовано для українських ППС та проаналізовано понад 20 факторів, з яких відокремлено основні, що впливають на пропуск поїздів на ППС. Для оцінки взаємовпливу визначених вище параметрів ризику використано метод кореляційного та регресійного аналізу. Всередовищі Excelрозроблено моделі визначення кореляційнихзалежностейміж основними факторами впливута числом затриманих вагонів ППС РФ «Південна залізниця» за період у 6 років. Для оцінки значущості коефіцієнта кореляції був розрахований t-критерій Стьюдента. Перевірка значущості моделі регресії проводиться з використанням F-критерію Фішера.Після проведення аналізу впливу певних факторів на затримку вантажів, проведено їх розподіл за умовними зонами ризику (зелена, жовта, помаранчева, червона).Всього у роботі для ППС РФ «Південна залізниця» було розглянуто 27 залежностей, для ППС Вадул-Сірет РФ «Львівська залізниця» було розглянуто 32 залежності впливу певних факторів на затримку вантажів. Виходячи з проведеного аналізу до червоної зони потрапляєвсього приблизно 21% розглянутих вантажів, в помаранчеву –12%, в жовту –21%. В зелену можна віднести до 46%.Для розрахунку індексного параметра ризику побудовано модель визначення рівня ризиків, засновану на рівнянні зв’язків факторних множин впливу назагальний показник, який буде вказувати на присвоєння w-тому вагону відповідного індексу ризику. Побудована залежність множин дає можливість розглядати 24300 варіантів розрахунків індексів параметрів ризику. 7За допомогою програмного продукту в середовищі Delphiрозроблено модель аналізу ризиків на ППС.У четвертому розділірозроблено заходи з раціоналізації транспортного процесута запропоновано нову удосконалену технологію ППС.Для визначення впливу глибини ризику на технологічні параметри запропонованогопроцесу проведення перевірки рухомого складу на ППС розроблено імітаційну модель функціонування ліній обробки вагонів, документів та інформації . Модель, що побудовано на підставі мереж Петрі, враховує глибину ризику та визначає вірогідність й час мінімізації простою на ППС. Розроблені моделі дозволяють враховувати не тільки обсяги руху, але й показники, що впливають на час виконання технологічних та інших операцій. У роботі наведено результати формування процедури раціоналізації технологічних параметрів процесу функціонування ППС та графічну інтерпретацію виконання технологічних операцій при обробці транзитного поїзда в умовах функціонування системи управління ризиками.З метою економічного обґрунтування від впровадження розробленої в даному дисертаційному дослідженні удосконалену технологію роботи ППС на основі формування СУР виконано розрахунок економічного ефекту з урахуванням прогнозної оцінки обсягів міжнародних вагонопотоків.Ключові слова: прикордонна передавальна станція, системний підхід, системауправління ризиками, імовірність затримки, міжнародні вагонопотоки.
URI: http://lib.kart.edu.ua/handle/123456789/1392
Appears in Collections:2018

Files in This Item:
File SizeFormat 
dis_Pestremenko-Skripka (1).pdf513.96 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.