Моделі прискорення автомобіля при розрахунках часу зсуву початків циклів у планах координації

Abstract

Прагнення до точного моделювання розгону автомобіля в різних умовах руху має важливе значення в галузі транспортного планування та дорожньої безпеки. У цьому напряму в різноманітних спеціальних дослідженнях отримано певний емпіричний матеріал, обробка якого привела до появи моделей постійного та лінійно убиваючого прискорення. Модель постійного прискорення є найпростішим варіантом моделювання, так як у ній припускається, що прискорення автомобіля не змінюється з часом і що використовується для наочного опису розгону автомобіля. Простота та легкість у використанні роблять цю модель привабливою для початкових розрахунків. Вона дозволяє швидко оцінити середнє прискорення, яке є єдиним її параметром, на основі емпіричних даних. Але ця модель є надто спрощеною і не враховує реальних факторів, таких як прискорений вплив сили тертя та аеродинамічного опору зі зростанням швидкості, що обмежує її використання для моделювання руху швидкісних транспортних засобів, якими є більшість автомобілів.