Основні принципи при плануванні відновлення транспортної інфраструктури

Abstract

Транспортний сектор найбільше постраждав від військової агресії рф проти України, тому для подолання наслідків необхідно створювати умови для забезпечення стійкості. В Директиві ЄС (European Programme for Critical Infrastructure Protection) «стійкість» означає здатність критично важливого суб’єкта запобігати, захищати, реагувати, протистояти, пом’якшувати, поглинати, пристосовуватись і відновлюватися після інциденту. Наукову категорію поняття «стійкість» визначено, як здатність системи за певних зовнішніх і внутрішніх впливів адаптуватись, швидко відновлюватись, забезпечувати якісні зміни, досягати балансу між соціо- еколого-економічними процесами після стресів та потрясінь, спричинених стихійними лихами, війною. Тож, стійкість на транспорті відноситься до здатності транспортної системи відновлюватися після збоїв, адаптуватися до умов, що змінюються, і продовжувати надавати користувачам надійні та ефективні послуги, що особливо важливо для критично важливої інфраструктури, такої як аеропорти, морські порти та автомагістралі, де збої в роботі можуть мати далекосяжні наслідки для економіки та суспільства.