Connotative Transformations of Phraseological Units in Translation

Abstract

EN: Language, as the cultural heritage of a people, accumulates invaluable linguistic treasures, among which phraseological units occupy a special place. They serve not only as a means of communication but also as a mirror of national consciousness and cultural peculiarities. Given that the phraseological fund of a language is constantly evolving, the study of phraseological units and their transformations in translation remains highly relevant. Particularly lacking are studies dedicated to the connotative aspect of phraseological translation, which is key to preserving the emotional and evaluative layers of meaning. The author relies on V. I. Goverdovsky’s classification of connotative meanings, distinguishing four types: expressiveevaluative, linguistic-contextual, historical-linguistic, and historical-cultural. The article examines examples of phraseological units with various types of connotations – irony, euphemism, melioration, pejoration, jargonism, terminologicality, and others – and identifies the aspects that are preserved or lost in translation into Ukrainian. Cases of partial loss of connotation, adaptation through culturally equivalent expressions, and compensation by other means are analyzed. It is shown that the translation of phraseological units is a complex task due to their multidimensionality and cultural specificity. It is impossible to mechanically transfer them into another language without considering their emotional and stylistic context. The study demonstrates that the connotative aspect is crucial in the translation of phraseological units, as it shapes not only the nominative but also the evaluative-emotional function of a linguistic sign. The translator must either find a fixed equivalent or, when this is impossible, create a new expression that fulfills the same emotional and stylistic function. Thus, the research broadens the understanding of the specifics of phraseological translation and emphasizes the importance of carefully considering connotative nuances in the process of interlingual transformation.

UA: Мова, як культурна спадщина народу, акумулює безцінні лінгвістичні надбання, серед яких фразеологічні одиниці займають особливе місце. Вони виконують функцію не лише засобу комунікації, а й репрезентації національної свідомості та культурної самобутності. З огляду на динамічний розвиток фразеологічного фонду будь-якої мови, вивчення фразеологізмів та особливостей їх трансформації у процесі перекладу залишається надзвичайно актуальним. Особливої уваги потребує дослідження коннотативного аспекту фразеологічного перекладу, що є визначальним для збереження емоційно-оцінного шару значення мовних одиниць. У дослідженні автор спирається на класифікацію коннотативних значень, запропоновану В. І. Говердовським, який виокремлює чотири основні типи конотацій: експресивно-оцінні, мовно-контекстуальні, історико-лінгвістичні та історико-культурні. У статті проаналізовано приклади фразеологічних одиниць із різними видами конотацій – іронією, евфемізмом, меліоративністю, пейоративністю, жаргонізмом, термінологічністю тощо – та визначено аспекти, що зберігаються або втрачаються при перекладі на українську мову. Розглянуто також випадки часткової втрати конотації, адаптації через культурно релевантні вирази й компенсації за допомогою інших перекладацьких стратегій. Доведено, що переклад фразеологізмів є вкрай складним процесом, обумовленим їх багатовимірністю та глибинною культурною детермінованістю. Неможливість механічної передачі фразеологічних одиниць іншою мовою без урахування їх емоційного й стилістичного контексту засвідчує необхідність ретельного підходу до відтворення конотаційних відтінків. Дослідження підтверджує, що саме коннотативний аспект є ключовим у процесі перекладу фразеологізмів, оскільки визначає не лише номінативну, а й оцінно-емоційну функцію мовного знака. Перекладач повинен або знаходити усталений відповідник, або, у разі його відсутності, створювати нову одиницю, що виконує аналогічну емоційно-стилістичну функцію у мові перекладу. Таким чином, результати дослідження поглиблюють розуміння специфіки фразеологічного перекладу й акцентують увагу на необхідності ретельного врахування конотативних нюансів у процесі міжмовної трансформації.