Оцінювання результативності фінансових механізмів державного управління у залізничній галузі

Abstract

UA: У статті досліджено оцінювання результативності фінансових механізмів державного управління у залізничній галузі як науково-методичну основу переходу від контролю витрат до управління розвитком за досягнутими результатами. Обґрунтовано, що поширені фінансово-облікові підходи зосереджуються переважно на дотриманні бюджетної дисципліни, виконанні кошторисів та освоєнні фінансових ресурсів, однак не дають можливості встановити причиннонаслідковий зв’язок між фінансуванням і фактичними змінами у стані інфраструктури, якості перевезень, безпеці, доступності транспортних послуг та соціально-економічних наслідках для територій. Доведено, що для залізничного транспорту, який поєднує економічні та суспільно значущі функції, оцінювання результативності має враховувати не лише внутрішні фінансові показники діяльності підприємств, але й результати реалізації державної транспортної політики та суспільні ефекти фінансування. Запропоновано підхід до оцінювання результативності фінансових механізмів, який ґрунтується на послідовності «цілі розвитку, завдання і заходи, ресурси, безпосередні результати, кінцеві результати, довгострокові наслідки» та забезпечує узгодженість фінансових рішень із цілями розвитку галузі. Уточнено вимоги до показників результативності, що передбачають їх відповідність цілям, вимірюваність, порівнюваність у часі, наявність визначених джерел даних і відповідальних виконавців, а також можливість використання результатів оцінювання для коригування фінансових рішень. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування запропонованого підходу під час формування державних програм розвитку залізничного транспорту, обґрунтування обсягів і напрямів фінансування, встановлення цільових значень показників та підвищення підзвітності суб’єктів державного управління за досягнення результатів. Вступ. Системний розвиток залізничної галузі потребує результативного фінансового забезпечення, проте фрагментарність фінансування та слабка прив’язка ресурсів до цілей розвитку знижують керованість модернізаційних процесів і ускладнюють оцінювання суспільної віддачі від державних фінансових рішень. Мета. Метою статті є обґрунтування науково-методичного підходу до оцінювання результативності фінансових механізмів державного управління у залізничній галузі на основі встановлення зв’язку між цілями розвитку, фінансовими ресурсами та досягнутими результатами і наслідками. Матеріали і методи. Використано матеріали дисертаційного дослідження, результати попередніх наукових публікацій за темою, наукові праці з державного управління та фінансового регулювання, нормативно-правові акти і програмні документи у сфері залізничного транспорту. Методологічну основу становили системний підхід, структурнофункціональний аналіз, порівняльний аналіз, логічне узагальнення та метод цільового обґрунтування. Результати. Подальшого розвитку набули підходи до оцінювання результативності фінансових механізмів державного управління у залізничній галузі шляхом: обґрунтування результативної логіки оцінювання «цілі, ресурси, результати, наслідки»; формування системи показників результативності за напрямами фінансової, інвестиційної, виробничотехнічної, якісної, безпекової, доступнісної та соціально-економічної результативності; визначення послідовності процедур оцінювання, що включає постановку цілей, добір показників, визначення базових і цільових значень, регулярне спостереження та прийняття управлінських рішень щодо коригування фінансування за підсумками оцінки; уточнення підходів до управлінської відповідальності та підзвітності за досягнення цільових результатів. Перспективи. Запропонований підхід створює передумови для вдосконалення державних програм розвитку залізничного транспорту, підвищення якості обґрунтувань фінансування, посилення прозорості бюджетних і інвестиційних рішень, запровадження регулярного звітування за результатами та розвитку наукових досліджень щодо узгодження фінансових механізмів із довгостроковими цілями розвитку галузі.

EN: The article examines the assessment of the performance of public financial mechanisms in the railway sector as a scientific and methodological basis for shifting from expenditure control to development management driven by achieved results. It is substantiated that the prevailing financial and accounting approaches mainly focus on budgetary discipline, compliance with cost estimates, and the absorption of financial resources; however, they do not enable the identification of a cause-andeffect relationship between funding and real changes in infrastructure condition, service quality, safety, accessibility of transport services, and socio-economic consequences for territories. It is proven that, for railway transport, which combines economic functions with socially significant tasks, performance assessment should take into account not only the internal financial indicators of enterprises, but also the results of implementing public transport policy and the societal effects of financing. A performance assessment approach is proposed based on the sequence «development goals, objectives and measures, resources, immediate results, final results, long-term consequences», which ensures the alignment of financial decisions with the development goals of the sector. The requirements for performance indicators are specified, including their compliance with goals, measurability, comparability over time, the availability of identified data sources and responsible executors, as well as the possibility of using assessment results to adjust financial decisions. The practical significance of the findings lies in the possibility of applying the proposed approach in the formulation of state programmes for railway development, justification of funding volumes and priorities, setting target indicator values, and strengthening accountability of public administration actors for achieved results. Introduction. The systemic development of the railway sector requires performance-oriented financial support; however, fragmented financing and weak linkage of resources to development goals reduce the manageability of modernisation processes and complicate the assessment of public returns from state financial decisions. Purpose. The purpose of the article is to substantiate a scientific and methodological approach to assessing the performance of public financial mechanisms in the railway sector based on establishing the link between development goals, financial resources, and achieved results and consequences. Materials and Methods. The study uses materials from the dissertation research, the results of previous scientific publications on the topic, scientific works on public administration and financial regulation, as well as regulatory legal acts and programme documents in the railway sector. The methodological basis includes a systems approach, structural and functional analysis, comparative analysis, logical generalisation, and a goal-based substantiation method. Results. The approaches to assessing the performance of public financial mechanisms in the railway sector were further developed through: substantiating the results-oriented assessment logic «goals, resources, results, consequences»; forming a system of performance indicators across the dimensions of financial, investment, technical and operational, quality, safety, accessibility, and socio-economic performance; defining the sequence of assessment procedures that includes goal setting, indicator selection, identification of baseline and target values, regular monitoring, and managerial decisions to adjust financing based on assessment outcomes; and refining approaches to managerial responsibility and accountability for achieving target results. Perspectives. The proposed approach creates prerequisites for improving state programmes for railway development, enhancing the quality of funding justifications, strengthening the transparency of budgetary and investment decisions, introducing regular results-based reporting, and advancing research on aligning financial mechanisms with long-term sectoral development goals.