Цифрове удосконалення системи міжнародних залізничних вантажоперевезень

Abstract

UA: У статті узагальнено результати кваліфікаційного дослідження, присвяченого удосконаленню системи міжнародних залізничних вантажоперевезень засобами цифрових технологій. Обґрунтовано, що головні втрати часу в міжнародному залізничному сполученні формуються на митно-прикордонних і термінальних стиках через ручні операції, дублювання даних, недостатню інтеграцію інформаційних систем і нерівномірне завантаження контрольних ресурсів. На основі аналізу стану цифровізації встановлено розрив між українською практикою та європейськими підходами: узагальнений індекс цифровізації митного контролю і документообігу становить 53,6 % для України проти 89,6 % для ЄС. Визначено пріоритетні напрями цифрового удосконалення: попереднє інформування та аналіз ризиків до прибуття вантажу, безпаперовий документообіг, використання електронних перевізних документів e-CIM/SMGS, API/EDI-інтеграцію між митницею, залізницею та бізнесом, цифрове слотування на переходах і процесну аналітику. Розроблено математичну модель мінімізації середнього часу митного оформлення вантажів за каналами контролю з урахуванням ресурсних і безпекових обмежень. Техніко-економічне оцінювання показало, що впровадження запропонованих заходів забезпечує річний економічний ефект 8 441,9 тис. грн за консервативним сценарієм і 28 139,7 тис. грн за базовим сценарієм, а строк окупності настає протягом першого року експлуатації.

EN: The paper presents the main results of a qualification research project devoted to the digital improvement of the international rail freight transportation system. The study substantiates that the most significant time losses in cross-border rail logistics are generated at customs, border and terminal interfaces due to manual processing, repeated data entry, fragmented information exchange, documentary inconsistencies, and uneven utilization of control resources. The current state of customs digitalization and document flow was assessed by comparing Ukrainian practice with the European approach. The aggregated digitalization index equals 53.6 % for Ukraine and 89.6 % for the EU, which confirms the existence of a substantial implementation gap and the need for organizational and technological modernization. The priority areas for improvement are identified as pre-arrival information and risk analysis, paperless document circulation, the use of electronic consignment notes including e-CIM/SMGS solutions, API/EDI integration among customs authorities, railway operators and businesses, digital slot planning at border crossings and terminals, and process analytics for operational control. A mathematical optimization model is proposed in which the average customs clearance time is minimized as a weighted combination of processing times across control channels, subject to resource, throughput and safety constraints. The model allows one to formalize the effect of digital technologies on the service process and to justify a rational distribution of freight flows between inspection channels. The practical significance of the study is strengthened by a technical and economic assessment of implementation scenarios. The estimated annual economic effect amounts to UAH 8,441.9 thousand in the conservative scenario and UAH 28,139.7 thousand in the baseline scenario, while the project payback is achieved within the first year of operation. The results confirm that digital transformation should be treated not as a local IT upgrade but as an integrated mechanism for increasing border throughput, reducing wagon idle time, improving delivery predictability and supporting the interoperability of Ukrainian rail freight with European digital and customs procedures.